Україна змусила Росію задуматися над реакцією щодо повороту до НАТО.
Про це пише журналіст "Christian Science Monitor", Ховард Лафранчі.
Те, що українська Верховна рада проголосувала у вівторок за скасування позаблокового статусу країни, є значною мірою символічним жестом і не означає, що Україна найближчим часом буде прагнути вступити в НАТО.
А ось що точно відбудеться в результаті такого рішення, оскільки це посилення напруженості між Україною і Росією, а також між західними лідерами і російським президентом Володимиром Путіним, який вважає Україну невід'ємною частиною російської зони впливу, а членство України в НАТО - «червоною рискою».
Результат голосування являє собою перший крок до виконання «всіх вимог для вступу в Північноатлантичний альянс. На думку деяких російських аналітиків, мабуть, найбільш значним наслідком такого рішення стане зростання напруженості та трясе боями сході України в момент, коли ситуація там ледве почала заспокоюватися. Рішення про відмову від позаблокового статусу було прийнято буквально через кілька годин після того, як було оголошено про проведення на цьому тижні нового раунду переговорів, спрямованих на закінчення конфлікту між Україною і проросійськими ополченцями на сході України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська армія готова відвести артилерію із зони АТО
«Фактично питання полягає в тому, чому це голосування відбулося саме зараз, коли ситуація навколо сходу України відносно спокійна», - говорить керівник програми американо-російських відносин Інституту національних інтересів США у Вашингтоні Підлогу Сондерс (Paul Saunders).
По всій видимості, у своїх діях уряд України відчуло себе «трохи сміливіше» під впливом тривожних сигналів з Москви, що стосуються російської економіки, говорить г-н Сондерс.
«З точки зору Москви цілком очевидно, що це провокаційний і підбурювальний крок», - стверджує він. Більше того, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив у вівторок, що таке рішення буде мати вкрай негативні наслідки», а прем'єр-міністр Дмитро Медведєв написав на своїй сторінці в Facebook, що відмова від позаблокового статусу є, «по суті, заявкою на вступ в НАТО».
Однак прийняте радою рішення є багато в чому символічним і до особливих конкретних наслідків не призведе. Український президент Петро Порошенко заявив, що рішення про можливий вступ до НАТО буде приймати український народ на референдумі, що такий референдум буде проведений не раніше, ніж наприкінці десятиліття.
Правда, як вважає Сондерс, рішення Верховної ради буде сприяти збереженню напруженості, оскільки воно підтримує уявлення один про одного, наявні у обох боків українсько-російського конфлікту.
«Якщо судити об'єктивно, то як же Кремль міг анексувати Крим та не передбачати таких кроків? - дивується він. - А з іншого боку, ніхто не повинен дивуватися реакції Росії. Жоден лідер не захотів би спостерігати, як сусідня країна прагне стати членом такого блоку, який населенням його країни сприймається як ворожий військовий альянс».
На думку інших аналітиків, події на Україні, подібні відмови від позаблокового статусу, також приведуть до того, що період непередбачуваних напружених відносин між Росією і Заходом затягнеться надовго.
Україна не є основною причиною виникнення «нового періоду суперництва» в російсько-західних відносинах, але вона є «його основним географічним місцем і символом», - стверджує Дмитро Тренін, директор Московського Центру Карнегі, який є російським представництвом Фонду Карнегі за міжнародний мир у Вашингтоні.
Як пише Тренін в останньому номері випускається московським Центром бюлетеня, при Путіні Росія обрала новий зовнішньополітичний курс, спрямований на те, щоб насамперед забезпечити суверенітет Росії і її незалежність від зовнішнього впливу, а також гарантувати дотримання інтересів Росії на «територіях в межах колишніх кордонів».
За словами Треніна, цей новий курс, який веде Росію від будь-якого приєднання до західних блоків і союзів, є відображенням, що відроджується в Росії націоналізму. Але при цьому, додає він, на тлі кризи на Україні і пов'язаних з ним західних санкцій ця політика знаходить все більш широку підтримку серед простих росіян.
За словами Треніна, він не бачить підстав очікувати в найближчі роки «якогось ослаблення конфронтації між США та Росією», почасти через те, що США не допустять створення Росією сфери впливу у себе по сусідству». Але в той же час він стверджує, що не можна допустити, зокрема, «небезпечного загострення» української кризи, враховуючи ймовірність «прямої воєнної конфронтації між колишніми супротивниками по холодній війні».
Сондерс вважає, що, можливо, українська рада мала право прийняти рішення, яке, по суті, означає поворот у бік Заходу. Але при цьому, на його думку, такий крок показує, що прагнення пред'являти своє права - це далеко не кращий спосіб забезпечення безпеки і стабільності в Європі.
«Україна і український народ мають право вирішувати, чи вони хочуть вступати в НАТО чи ні, країни альянсу мають право вирішувати, чи приймати Україну до своїх лав, а Росія має право вирішувати, яким чином реагувати на намір України стати членом НАТО», - вважає Сондерс.
«Але основна проблема не в правах, - продовжує він. - Питання в тому, чи стане Європа більш стабільною і безпечною, якщо Україна увійде до НАТО».
За його словами, саме про це слід подумати всім сторонам, які мають відношення до кризи на Україні.
