Нещодавнє повідомлення Вищого адміністративного суду про те, що до Центрвиборчкому направлено повний текст постанови про позбавлення народного депутата Ігоря Маркова мандату, однозначно відкриє ЦВК можливіть виконати це рішення.
Тобто – таки позбавити одіозного одеського депутата статусу нардепа.
Однак, з позбавленням одного статусу пан Марков отримає інший – найбільш перспективного представника російської «п’ятої колони» в Україні.
Нагадаємо, дотепер в цій колоні було два – хоч і маргінальних, але яскравих – представника: демонізований Віктор Медведчук зі своїм «Українським вибором» та Петро Симоненко зі своєю Компартією. Наталя Вітренко через брак фінансування та остаточне скочування на маргінес до уваги вже не береться.
Очевидно, що «Український вибір», незважаючи на тісні стосунки Віктора Медведчука з Володимиром Путіним, не виправдав сподівань російського президента та не окупив вкладених у проект грошей. Причин цьому – маса. Це і тотальний дерибан грошей на розміщенні реклами і піару, і неправильно обрана стратегія роботи штабу, і надзвичайно високий антирейтинг самого Медведчука. Остання причина провалу «Українського вибору» -- найголовніша: пан Медведчук так і не зміг позбутися того негативного іміджу, який заробив під час керування адміністрацією президента Кучми.
Натомість після зміни зовнішньополітичних орієнтирів українського керівництва значно активізувалися комуністи. Їх ідея з референдумом «За митний союз!», незважаючи на весь скепсис, є надзвичайно вдалим технологічним ходом. Але – тільки для незначного, або відносно незначного підвищення кількості своїх симпатиків. Радикального підвищення прихильників КПУ та особисто Симоненка серед громадян, орієнтованих на Росію, очікувати не варто – в першу чергу, через відторгнення комуністичної ідеології як такої.
В цій ситуації, як чорт із табакерки, на сцену вилазить Марков зі своєю «Родиною».
Зрозуміло, що причина його конфлікту з регіоналами – це зовсім не євроінтеграція, а банальні кримінальні розбірки між одеськими кланами. Але Маркову вдалося виставити все так, ніби він постраждав за ідею, тобто свої проросійські погляди. Тому інформаційна активність цього діяча протягом останніх тижнів дасть і вже, очевидно, дала конкретні результати. З точки зору пересічного пророійськи налаштованого громадянина (який, до того ж, розчарувався в ПР) пан Марков виглядає практично ідеально: «бореться з режимом», «відстоює проросійські цінності», «не комуніст», «не Медведчук», «постраждав за свої переконання»… Очевидно так само ідеально і перспективно він виглядає і в очах кремлівських чиновників, серед яких нещодавно знову з’явився креативний пан Сурков.
Тож не треба сумніватися: після остаточного рішення ЦВК по позбавленню Маркова мандату той почне власну президентську кампанію, керовану та фінансовану, звісно, Кремлем. В бій будуть кинуті всі сили, що не дивно, адже «Родина – зовет!».
Питання про те, чия «родина» і «куда зовет» як завжди, залишаться за кадром.
