До другого туру президентських виборів Польщі вийшов чинний глава держави Анджей Дуда і опозиціонер Рафал Тшасковський. Як результати виборів вплинуть на україно-польські взаємини і заробітчан.
Після нетривалої паузи, пов'язаної з підбиттям підсумків першого туру президентських виборів, в сусідній Польщі стартував фінальний забіг претендентів на крісло глави держави. Голосування в другому турі пройде через тиждень – 12 липня.
Очікуваний результат
У першому турі сенсацій не відбулося: перемогу в ньому здобув чинний президент, підтримуваний правлячою партією "Право і справедливість", Анджей Дуда. За офіційними даними Національної виборчої комісії (НІК) Польщі, за нього проголосували 43,5% виборців. Що трохи більше, ніж в день виборів давали екзит-поли, і більше, ніж фігурувало в соцопитуваннях.
Конкуренцію йому в фінальному голосуванні складе мер Варшави, заступник голови опозиційної партії "Громадянська платформа" Рафал Тшасковський. За нього, за офіційними даними НІК, проголосували 30,46% (тут дані соціологів і офіційні дані практично не відрізняються).
Цікаво, що громадяни Польщі, які голосували в Україні, продемонстрували ще більші симпатії до чинного президента. На виборчих дільницях в Україні Дуда набрав 51,71% голосів, Тшасковський – 29,75%. Зате останній здобув перемогу в Києві і області. Навпаки, на ділянках в Росії (і особливо в Москві і Санкт-Петербурзі) більш популярний був саме мер Варшави.
При цьому другий тур виборів, як зазначають експерти, буде ще більш складним для чинного глави Польщі. За їхніми оцінками, Дуді відійдуть голоси ультраправого кандидата Кшиштофа Босака (це близько 7,5%). У той же час громадяни Польщі, які віддали в першому турі перевагу всім іншим опозиційним кандидатам, підтримають Тшасковского. Отже, розрив між кандидатами у другому турі буде мінімальним. Хоча експерти все ж віддають невелику перевагу чинному президенту.
Щодо питання України – згода
Відкритим залишається питання, які зміни можуть принести ці вибори для України. Тема взаємин з нашою країною практично не звучала під час кампанії. Але не тому, що інтерес Польщі до нашої країни ослаб. А скоріше тому, що стосовно питання України у представників різних політичних сил Польщі, в принципі, схожа думка.
Втім, "майже" – не означає зовсім. Вже перед самим першим туром виборів Анджей Дуда, вилітаючи в США на зустріч з Дональдом Трампом, зробив досить різкий випад стосовно до свого основного опонента.
"У той час, коли правила "Громадянська платформа", членом якої є Рафал Тшасковський, Росія вторглася в Україну. Безпека Польщі в той час базувалася виключно на нашій армії, і багато людей дуже боялися, – сказав Дуда. – Сьогодні в Польщі присутні війська НАТО, в тому числі американські. Це результат ефективної і мирної політики. Я обіцяю, що продовжу її проводити", – заявив президент Польщі.
Опозиційний кандидат відреагував миттєво, зазначивши, що питання агресії Росії проти України, санкцій проти Росії не повинні бути елементами політичний гри під час виборів.
"Мені здавалося, що присутність американських військ в Польщі, агресія Росії проти України – це ті речі, за якими є згода і які не використовуються в політичній грі, – сказав Тшасковський. – Це (розміщення американських військ у Польщі. – Авт.) – один з небагатьох прикладів, коли у нас є продовження у зовнішній політиці. Точно те саме можна сказати про жорстку позицію стосовно агресії Росії проти України, жорстку позицію щодо введення санкцій проти Росії", – зазначив кандидат.
Дуда влаштовує Україну. Тшасковський теж
Експерти сайту "Сьогодні" в один голос відзначають, що, по суті, за будь-якого результату виборів президента Польщі для нас нічого не зміниться.
"Дуда представляє консервативну "Право і справедливість", яка в своїй риториці може використовувати і елементи євроскептицизму, і елементи націоналізму у внутрішньополітичній пропаганді для мобілізації електорату. І це одна з причин, чому свого часу у нас виникли проблеми з Польщею в сфері історичної пам'яті. Це, загалом, зрозуміло: для однієї сторони вони можуть бути героями, а для іншої – ні. Тшасковський же – член ліберальної "Громадянської позиції", яка менше акцентує увагу на таких питаннях. Тому, напевно, якщо б ця сила здобула перемогу, нам би легше було залагоджувати протиріччя з питань історичної пам'яті", – зазначає професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
Однак, за його словами, в разі перемоги Анджея Дуди Польща все одно залишиться нашим стратегічним партнером.
"Так, залишаться питання, які нас можуть роз'єднувати. Але це практично звичайна справа у взаєминах будь-яких двох сусідніх країн. Так було завжди і так буде. Важливо, що набагато більше буде того, що нас об'єднує. А нас об'єднують економічні взаємини. Об'єднує ставлення до російської агресії, до Росії. Якщо ви подивитеся, Путін останнім часом дуже багато наговорив на адресу Польщі – фактично повторюючи радянську пропаганду. І нинішня влада Польщі реагує досить жорстко на ці випади. За великим рахунком, ПІС у плані взаємин з Росією має, можна сказати, трохи жорсткішу позицію, ніж "Громадянська ініціатива", – зазначає Олексій Гарань.
При цьому він зазначає, що після перемоги на виборах президента України Володимира Зеленського відносини між країнами з дискусійних питань покращилися.
Аналогічної думки дотримується і політолог Максим Джигун.
"Можливо, якщо президентом все ж буде обрано Тшасковського, взаємини Польщі та України ще більш покращаться. Мер Варшави виступає за зміцнення міжнародних відносин, за згладжування гострих кутів, які заважають розвитку відносин. Але не можна сказати, що при президенті Дуді відносини Польщі та України якось погіршилися. Вони залишаються добрими і партнерськими, Польща залишається нашим найближчим союзником і надає дуже сильну підтримку, особливо в питанні боротьби з агресією Росії", – говорить Максим Джигун.
На думку експерта з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Іллі Куси, відмінності у зовнішній політиці Польщі в разі перемоги того чи іншого кандидата більше стосуватимуться взаємин з Вашингтоном і Брюсселем, ніж з Києвом.
"Обидва кандидати дотримуються приблизно однакової політики по відношенню до України. Якщо переможе представник опозиції, то, напевно, Польща у зовнішній політиці буде більше орієнтуватися на Брюссель. У той час як зараз вона орієнтується більше на США. Думка тієї чи іншої сторони буде враховуватися і при формуванні політики по Україні. Але саме лише враховуватися – Польща як і раніше буде формувати цю політику, виходячи зі своїх національних інтересів", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" Ілля Куса.
Він також вважає, що, в разі перемоги Тшасковського питання, які заважали взаєминам країн (переважно питання історії), відійдуть на другий план.
"Хоча зауважу, що і Дуда, незважаючи на те що він є креатурою правих, не піднімав гостро ці історичні питання. А ті, що були, вони на першій зустрічі з президентом Володимиром Зеленським ніби як залагодили. Зараз з цим спокійніше. Крім того, Польща намагається бути посередником в нашій співпраці з США – наприклад, вони організували зустріч Зеленського в Варшаві з Майклом Пенсом у вересні минулого року", – говорить експерт.
Заробітчани змін не відчують
Не відчують особливої різниці в політиці Польщі і українські трудові мігранти в цій країні.
"На політику країни щодо заробітчанан більше впливає все ж уряд. Хоча і президент, звичайно, формуючи зовнішню політику, також має певний вплив. У Польщі, як мені здається, хоча і є деяка "напруга" з питання українських заробітчан, і навіть критика, все ж таки присутнє консенснусное розуміння базового економічного інтересу. А саме: без українських заробітчан польська економіка динамічно розвиватися не може. Тому і в цій сфері особливих змін очікувати не варто. Хіба що можуть бути тактичні регуляторні зміни, залежно від ситуації", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко.
При цьому експерт підкреслив, що в питаннях, пов'язаних із заробітчанами, велику активність і зацікавленість повинна проявляти якраз Україна.
"Нам потрібно вирішувати питання соціальних гарантій для заробітчан. Вони там отримують зарплату, платять податки. Все це залишається в Польщі. А де вони потім будуть отримувати пенсію? В Україні. У сфері соціального захисту, правового захисту громадян України, які працюють в Польщі, є невирішені питання", – зазначає експерт.
Країнам є над чим працювати
Експерти відзначають, що і в інших сферах співпрацю України і Польщі можна було б посилити.
"Я вважаю, що зараз м'яч якраз на нашому боці. Саме Україні треба активніше проявляти свою позицію з питання ще більшого поглиблення відносин. Але останнім часом в цьому плані я не бачу якихось проривів, стратегій, пропозицій. Створюється відчуття, що Київ "заспокоївся" стосовно Польщі. Ось, за замовчуванням, є союзник, надійний, нормальний, все, начебто, добре. Ну і нехай буде так. А прогресу не видно", – каже Ілля Куса.
"Ми, по суті, стали постачальниками недорогої кваліфікованої робочої сили до Польщі. А самі від цього нічого не виграємо. Крім того, що знімаємо напругу на нашому ринку праці і частина грошей звідти приходить в Україну. Теж чимало, але ситуація суперечлива. Але тут можна шукати варіанти взаємодії. Наприклад, щоб "у відповідь" Польща більше інвестувала в Україну. Недостатньо вона інвестує. Це не президент Польщі вирішує, але він може посприяти", – зазначає Володимир Фесенко.
Джерело: | Теги: Польща
