Канцлерка Німеччини у 2005–2021 роках Анґела Меркель знову повторила нещодавно озвучене нею твердження, що Мінські домовленості дали Україні час підготуватися до нового вторгнення РФ.
"Україна використала цей період для того, щоб стати сильнішою, що ми бачимо сьогодні. Країна 2014–2015 року – це не та країна, яка є сьогодні. І я сумніваюся, що НАТО тоді могло б зробити багато, щоб допомогти Україні, як це відбувається сьогодні", – заявила вона в інтерв'ю італійській газеті Corriere della Serra.
Раніше вона сказала про це в інтерв'ю німецькій газеті Die Zeit.
Очільник Кремля заявив, що ця заява стала для нього "абсолютно несподіваною" та "тою, що розчаровує"
Цю заяву Меркель також підтвердив ще один учасник переговорів у Нормандському форматі, президент Франції у 2012–2017 роках Франсуа Олланд. У недавньому інтерв'ю виданню The Kyiv Independent Олланд заявив, що Мінські домовленості дали Україні необхідний час для зміцнення ЗСУ, і це зламало плани Путіна на перемогу 2022 року. Він також зазначив, що "Мінськ" не дозволив Путіну розширити тимчасово окуповані території на Донбасі.
Відповідаючи на запитання, чи дійсно Мінські домовленості дали Україні час для зміцнення армії, Олланд сказав: "Так, Анґела Меркель у цьому має рацію. Мінські угоди на деякий час зупинили наступ росіян", – зазначив Олланд.
"З 2014 року Україна зміцнила свою військову позицію. Дійсно, українська армія була зовсім іншою, ніж 2014 року. Вона була краще навчена та оснащена. Це заслуга Мінських домовленостей у тому, що українська армія отримала таку можливість. Таким чином час, який Путін вважав для себе надбанням, насправді виявився можливістю для українців", – наголосив Олланд.
"Найкращий приклад цього добре видно на полі бою. Його армія набагато менш вражаюча, ніж він собі уявляв, а український опір набагато гучніший, ніж він очікував", – говорить експрезидент Франції.
Він також зазначив, що Мінські домовленості заважали Путіну захопити Донбас і не дозволили розширити тимчасово окуповану територію.
"Путін прийняв нормандський формат, який вимагав від нього регулярного звітування про прогрес, якого можна досягти у виконанні Мінських угод. Навіть якщо ми бачили, що було явне небажання, все одно був діалог. Починаючи з 2017–2018 років цей нормандський формат був на останньому етапі. Тому що, з одного боку, українська сторона бачила, що російські загрози стали чіткішими (а Москва не хотіла миру). З другого боку, Володимир Путін почав втомлюватися від цієї домовленості, оскільки вона завадила йому просунутися до бажаного повного завоювання Донбасу. Метою Путіна 2015 року було відсунути лінію фронту якомога далі. У його прицілі вже був Маріуполь. Мінські домовленості та припинення вогню, що випливало з них, не дозволили розширити контрольовану сепаратистами територію. Це одна з їхніх переваг", – говорить Олланд.
У Росії після заяв Меркель і Олланда сталася чергова істерика. Пропагандисти з пулу так званих "воєнкорів" та політики з держдуми заявили, що Захід обдурив Росію і дав можливість Україні наростити свої військові спроможності.
Путін та Лукашенко раніше також емоційно відреагували на заяви Меркель. Очільник Кремля заявив, що ця заява стала для нього "абсолютно несподіваною" та "тою, що розчаровує".
"Я завжди виходив з того, що керівництво Федеративної республіки поводиться з нами щиро", – заявив він.
Путін додав, що все це говорить про те, що ідея вторгнення в Україну була правильною, й можливо, слід було робити це ще раніше.
"Я розраховував, що інші учасники цього процесу (Мінських перемовин) були щирими з нами. Виявляється, вони теж нас обманювали. Сенс був лише в тому, щоб накачати Україну зброєю і підготувати до бойових дій. Судячи з усього, ми пізно зорієнтувалися, чесно кажучи. Може, і раніше все це треба було починати", – заявив Путін.
Олександр Лукашенко заяву Меркель назвав "огидною".
"Дрібно, гидко, вона хоче бути у тренді", – прокоментував він інтерв'ю.
Джерело: | Теги: політика, Мінські домовленості, путін, Меркель
