Українські військові використовують на Донеччині тактику "повільного відступу", щоб мінімізувати свої та максимізувати втрати противника.
В регіоні розгортається важлива боротьба - війна на виснаження, коли кожна сторона намагається виснажити іншу, завдавши максимальних втрат, сподіваючись зламати потенціал і волю супротивника до продовження війни, пише The New York Times.
Військовий аналітик українського державного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков назвав стратегією "обміну простору на російські втрати". За його словами, ідея полягає в тому, щоб відступити з атакованих міст, але завдати противнику, якомога більших втрат.
Військовий 411-го українського безпілотного батальйону, який воює навколо прифронтового міста Покровськ Олександр Солонько наголосив, що питання в тому, скільки російські військові втратять, перш ніж зрозуміють, що це марно.
Зіткнувшись з безперервними атаками, деякі українські командири також "вважають за краще залишити позицію або населений пункт, якщо це зменшує втрати серед особового складу".
"Ця війна вирішуватиметься не тим, хто контролює Вугледар чи інші тактично важливі прифронтові міста... Йдеться про те, скільки військ росіяни витратили, намагаючись захопити Вугледар, порівняно з втратами, яких зазнали українці, намагаючись його утримати", - каже Франц-Штефан Гаді, військовий аналітик, який базується у Відні.
