Україна більше не будує оборонні укріплення за радянськими стандартами.
Нова тактика ворога змусила кардинально переосмислити підхід до фортифікації - тепер акцент на компактність, мобільність і захист від дронів. Про це заявив міністр оборони Рустем Умєров.
"Фортифікація - це не просто бетон і траншеї. Це адаптивна інженерна система, яка враховує тактику противника й має головну мету - захист наших воїнів. Ми щодня контролюємо процес і підсилюємо ділянки, де загроза найбільша", - підкреслив очільник Міноборони.
За словами Умєрова, раніше фортифікації будувалися за класичним принципом батальйонних і ротних опорних пунктів, із довгими ходами сполучення - від 2 до 5 км. Але нинішня тактика ворога відрізняється: штурми ведуться малими піхотними групами з масованим використанням БпЛА.
У відповідь ЗСУ впровадили нову модель - менші за площею опорні пункти з короткими ходами сполучення (60-70 м.), які оснащені накриттями від FPV-дронів. Такі позиції краще маскуються, складніше виявляються й водночас забезпечують ефективний захист і вогневе ураження.
Сучасні фортифікаційні споруди тепер спеціально зменшуються в розмірах і маскуються відповідно до рельєфу, щоб не демаскувати позиції. Умєров підкреслив, оборонні рубежі адаптуються до оперативної обстановки на конкретних ділянках фронту.
Зокрема, на Сумському напрямку активно укріплюються найбільш загрозливі райони - там триває інженерне посилення позицій за прямою вказівкою командування.
Міністр також повідомив, що у 2024 році, на тих напрямках, де за укріплення відповідали військові частини, виконано від 96% до 99,9% усіх запланованих робіт. У 2025 році, станом на середину року, реалізовано вже понад 50% річного плану.
Умєров щоденно отримує оперативні доповіді командувачів про стан оборони. Зокрема, очільник Державної спеціальної служби транспорту генерал-лейтенант Олександр Яковець підтвердив, усі завдання виконуються згідно з графіком.
