Президент РФ Володимир Путін не демонструє жодної готовності до компромісу у війні проти України.
Що фактично зводить нанівець шанси на мирну угоду, яка могла б покласти край бойовим діям та відновити відносини Москви із Заходом. Про це йдеться в аналітичній публікації The Washington Post.
Видання зазначає, що експерти розцінюють таку жорстку позицію Кремля як серйозну стратегічну помилку, яка може дорого коштувати Росії в плані міжнародного впливу, втрати ринків збуту енергоресурсів та розриву з потенційними союзниками.
За словами американського історика та фахівця з Росії Майкла Кіммаджа, Путін наполягає на блокуванні вступу України до НАТО та вимагає визнання анексованих територій, що свідчить про емоційно вмотивовану рішучість продовжувати війну, а не про захист реальних безпекових інтересів Росії.
"Певною мірою, Путін справді боїться розширення НАТО. Але водночас є відчуття, що він просто мститься Україні за її відмову бути покірним союзником на кшталт Білорусі",- зазначає Кіммадж.
Він додає, що такий підхід є ірраціональним, майже фанатичним, і саме це не дозволяє Путіну згорнути агресію.
На фоні затяжної війни Москва втрачає вплив навіть серед найближчих партнерів. Відносини РФ з такими країнами, як Казахстан, Вірменія та Азербайджан, істотно погіршилися. Колись Путін пишався своєю здатністю домовлятися з усіма сторонами на Близькому Сході, однак нині Росія втрачає там позиції та союзників.
Економічно країна також зазнає значних втрат. До повномасштабного вторгнення, у 2021 році, Європа приймала 49% російської нафти та 74% газу. Сьогодні ж Росія змушена переорієнтувати експорт на Китай та Індію - причому за зниженими цінами.
Крім того, економіка РФ все більше замикається на військовому виробництві, що разом із зростанням витрат на армію та пенсійне забезпечення для військових створює ризики для довгострокової стабільності країни.
"Обмеження в торгівлі, мілітаризована економіка і фінансовий тягар війни - усе це ставить під загрозу майбутнє процвітання Росії", - підсумовує The Washington Post.
