Широкомасштабна війна збільшила кількість внутрішніх переселенців в Україні. Багато людей виїхали на захід України, щоб урятуватися від обстрілів і загрози окупації. Там перед ними постала інша проблема – вивчення української мови. Часто вже дорослим людям доводиться шукати можливості навчатися.
Коли почали з'являтися курси мови
З лютого 2022-го зросла популярність українських розмовних клубів. Люди збираються на обговорення певних тем, фільмів, подій. Щоб так практикувати свою мову, поповнювати словниковий запас. На сайті уповноваженого із захисту державної мови опублікували список з понад 100 безплатних курсів, розмовних клубів, інтернет-ресурсів.
Один з перших проєктів з вивчення української мови стартував ще 2013 року – Всеукраїнський волонтерський проєкт "Безплатні курси української мови". Ініціатор – журналіст, колишній нардеп Олесь Доній і "Всеукраїнський комітет на захист української мови". Очне навчання вони проводили в 30 містах, зокрема в окупованих Севастополі й Донецьку. З початком пандемії коронавірусу запустили портал для вивчення української "Є-мова", на якому розміщені записані заняття. Коли почалося широкомасштабне вторгнення і з'явилося багато вимушених переселенців – вирішили відновити навчання офлайн у Львові.
Знаю, як важливо, щоб середовище допомагало, а не висміювало
"Коли ухвалили закон Колесніченка – Ківалова й почався наступ на українську мову, я придумав безплатні курси, – розповідає Доній. – Гасло цих курсів – навчи друга розмовляти українською. Там закладена філософія любові. Якщо людина ще не розмовляє українською, але готова вчитися, ми називаємо її другом. Об'єднуємо націю незалежно від нинішньої мови спілкування. У цьому відмінність від тих, хто пропагує ненависть до російськомовних. Тому, що можна захищати мову, але через ненависть не збільшити кількість українськомовних. Я прийшов до такої філософії любові, тому що сам народився в російськомовній родині. Знаю, як важливо, щоб середовище допомагало, а не висміювало. Повністю перейшов на українську 1990-го. Рік довелося перекладати в голові з російської на українську. Але з того часу на російську з громадянами України не переходив".
Вісім років тому популярність була така, що бракувало викладачів, розповідає журналіст. Згодом курси поширилися на маленькі міста, як-от Рубіжне на Луганщині.
"Групи переселенців за пів року зможуть задовольнити базову потреби у вивченні мови. Після цього часто люди, які вивчали мову на курсах, спілкування в середовищі переривати не хочуть. І продовжують відвідувати їх. Тому це переростає в зустрічі з літераторами, екскурсії, просто підвищення культурного рівня. Можна вдосконалювати мову вічно", – говорить Доній.
"Всі можуть говорити українською"
У Львові, де опинилися ледь не найбільше переселенців, курси відбуваються в модульному містечку "Маріяполіс", що розташований на житловому масиві Сихів. Переміщених осіб навчають вчителі львівських ліцеїв і шкіл.
Одна з викладачок цих курсів – учителька історії та правознавства Тамара Подоляка. Розповідає, що люди можуть говорити на різні теми: про свій побут, географію, архітектуру, історію та поділитися власними історіями про війну.
"Жодних правил, синтаксису, пунктуації немає. Ми спонукаємо людей, щоб у спілкуванні вони намагалися вживати українську. Не наполягаємо, не тиснемо. Така тиха українізація", – пояснює Подоляка.
Тих, хто захотів вивчати мову, вчать не боятися помилок
Люди активно включаються в ці розмови, наголошує викладачка. Тих, хто захотів вивчати мову, вчать не боятися помилок.
"У нас було правило – говоримо українською. З помилками, як уміємо. З цього я побачила, що практично всі можуть говорити українською. Теми різні – говоримо про вишиванку, Конституцію України, Пилипа Орлика, етнографічні питання, історичні. Нас об'єднує мова. Це – наш маркер ідентичності", – говорить Подоляка.
Одна з учениць Тамари Ганна розповідає, що на початку не завжди розуміла, що говорять люди чи про що йдеться. Бо ті вживали незнайомі їй вислови.
"Наприклад, у Львові не можна запрошувати на філіжанку кави, бо це вважається перше побачення. Коли стала трохи обізнаніша, то думала: стільки всього ще треба дізнатися та почути", – каже Ганна.
Де на заході країни переселенців навчають української мови
Курси української мови стали особливо популярними на заході України. Там навчатися пропонували внутрішньо переміщеним особам, які тікали від війни.
Ідея організувати навчання з'явилася після початку агресії Росії в лютому, коли до Тернополя прибули переселенці зі сходу
Товариство "Просвіта" в Тернополі проводить безплатні курси української для тимчасово переміщених осіб онлайн. Ідея організувати навчання з'явилася після початку агресії Росії в лютому, коли до Тернополя прибули переселенці зі сходу. У Тернопільському педуніверситеті ім. Володимира Гнатюка розпочали проводити безплатні курси з вивчення української.
Товариство "Просвіта" у Львові організувало курси для переселенців. На Львівщині внутрішньо переміщених осіб з інших регіонів запрошують до розмовного клубу "Говорімо українською". Його започаткували Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою університету "Львівська політехніка" в партнерстві з департаментом освіти й науки області.
Рівненське міське об'єднання товариства "Просвіта" ім. Т. Шевченка також організовує курси для переселенців. На початку червня розпочали вже другий цикл навчань.
В Ужгороді проводять курси української мови. Двічі на тиждень, у середу й п'ятницю, філологиня і волонтерка Світлана Копинець навчатиме охочих вивчити чи вдосконалити рідну мову в Закарпатській обласній бібліотеці для дітей і юнацтва. Курси безплатні. Центр професійного розвитку педагогічних працівників Ужгородської міської ради також відкрив безплатні курси української.
В Івано-Франківську запровадили курси української мови для тих, "хто не вміє, ніколи не пробував чи сумнівався у своїй українській". Для того, щоб стати слухачем, потрібно зареєструватися: заповнити онлайн-форму.
У чотирьох бібліотеках Луцька розпочали роботу розмовні клуби української мови, учасниками яких стали місцеві жителі й переселенці з дітьми, відвідувачі книгозбірень і волонтери.
Джерело: | Теги: суспільство
